опій
ОПІ́Й, опо́ю, ч.
Ревматичне запалення копит у коней, причиною якого є напування розгарячілих тварин.
Нерідко бувають випадки ревматичного запалення копит, відомого під назвою опій (з навч. літ.).
О́ПІЙ, ю, ч.
Висушений молочний сік з недозрілих маківок, який є сильним наркотиком; використовується в медицині як болезаспокійливий і снотворний засіб.
– Ви знаєте, се поле – капітал. З цього маку можна би робити прегарний опій (О. Маковей);
Ми сиділи в потайному кафе, де можна мати надзвичайну чорну каву, дві-три люльки опію і контрабандне вино “Кров землі” (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)