Значення в інших словниках
-
опікунський —
опіку́нський прикметник
Орфографічний словник української мови
-
опікунський —
[оп'ікун'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
опікунський —
-а, -е. Прикм. до опікун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
опікунський —
ОПІКУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до опіку́н. Вперше Ганна так різко розмовляла з дядьками. Відчула раптом, що тут, у Каховці, вона може .. менше зважати на їхню опікунську владу (О. Гончар); // Який здійснює опіку (у 1, 3 знач.).
Словник української мови у 20 томах
-
опікунський —
ОПІКУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до опіку́н. Вперше Ганна так різко розмовляла з дядьками. Відчула раптом, що тут, у Каховці, вона може.. менше зважати на їхню опікунську владу (Гончар, І, 1959, 43); Опікунська рада дитячого будинку ухвалила збудувати для дітей літню дачу (Рад. Укр., 8.VI 1946, 1).
Словник української мови в 11 томах