опікунський
ОПІКУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до опіку́н.
Вперше Ганна так різко розмовляла з дядьками. Відчула раптом, що тут, у Каховці, вона може.. менше зважати на їхню опікунську владу (Гончар, І, 1959, 43);
Опікунська рада дитячого будинку ухвалила збудувати для дітей літню дачу (Рад. Укр., 8.VI 1946, 1).
Словник української мови (СУМ-11)