ослиця —
осли́ця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ослиця —
-і, ж. Самиця осла. Валаамова ослиця — покірлива, мовчазна людина, що несподівано висловлює протест.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ослиця —
ОСЛИ́ЦЯ, і, ж. Самка осла. Якби де на світі хоть раз Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю По всьому світу (Т. Шевченко); – Для ослиць не стає Будякової паші! Доведеться кудись кочувать На пасовиська кращі (І.
Словник української мови у 20 томах
ослиця —
Валаа́мова осли́ця, книжн. Покірлива, мовчазна людина, що несподівано висловлює протест, чинить опір. — Добре вам говорити про Валаамову ослицю, але коли кожен .. почне вчити свого хазяїна і керувати людськими вчинками, ми самі перетворимось на .. табун (З. Тулуб).
Фразеологічний словник української мови
ослиця —
ОСЛИ́ЦЯ, і, ж. Самиця осла. Якби де на світі хоть раз Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю По всьому світу (Шевч., II, 1963, 364); — Для ослиць не стає Будякової паші! Доведеться кудись кочувать На пасовиська кращі (Фр.
Словник української мови в 11 томах
ослиця —
Ослиця, -ці ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям. Чуб. І. 92.
Словник української мови Грінченка