Значення в інших словниках
-
осоружний —
(який викликає ненависть) ненависний, (який є недобрим) недоброзичливий.
Словник синонімів Полюги
-
осоружний —
осору́жний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
осоружний —
Остогидлий, немилий; ОГИДНИЙ, ГИДКИЙ; (ворог) ненависний, клятий.
Словник синонімів Караванського
-
осоружний —
див. гидкий; ненависний
Словник синонімів Вусика
-
осоружний —
-а, -е, розм. Остогидлий, немилий. || Огидний, бридкий. || Проклятий, ненависний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
осоружний —
ОСОРУ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який викликає огиду; огидний, немилий. Жінки, навпаки, судили Якова і разом своїх чоловіків: такі вони усі осоружні, каторжні!...
Словник української мови у 20 томах
-
осоружний —
ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І.
Словник синонімів української мови
-
осоружний —
ОСОРУ́ЖНИЙ, а, е, розм. Остогидлий, немилий. Жінки, навпаки, судили Якова і разом своїх чоловіків: такі вони усі осоружні, каторжні!...
Словник української мови в 11 томах
-
осоружний —
Осоружний, -а, -е Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Словник української мови Грінченка