осудовище

Осудо́вище, -ща, -щу, -щем; -вища, -вищ

Значення в інших словниках

1. осудовище — осудо́вище іменник середнього роду ганьба, неслава діал.  Орфографічний словник української мови
2. осудовище — див. ганьба; наклеп  Словник синонімів Вусика
3. осудовище — -а, с., діал. Те саме, що осудовисько.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осудовище — ОСУДО́ВИЩЕ, а, с., діал. Те саме, що осудо́висько. Таке осудовище! (Сл. Б. Грінченка); То ще й від тебе лжа і осудовище? (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах
5. осудовище — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.  Словник синонімів української мови
6. осудовище — ОСУДО́ВИЩЕ, а, с., діал. Те саме, що осудо́висько. Таке осудовище! (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
7. осудовище — Осудо́вище, -ща с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище! Волч. у.  Словник української мови Грінченка