Значення в інших словниках
-
осудовище —
осудо́вище іменник середнього роду ганьба, неслава діал.
Орфографічний словник української мови
-
осудовище —
див. ганьба; наклеп
Словник синонімів Вусика
-
осудовище —
ОСУДО́ВИЩЕ, а, с., діал. Те саме, що осудо́висько. Таке осудовище! (Сл. Б. Грінченка); То ще й від тебе лжа і осудовище? (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах
-
осудовище —
ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.
Словник синонімів української мови
-
осудовище —
Осудо́вище, -ща, -щу, -щем; -вища, -вищ
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
осудовище —
ОСУДО́ВИЩЕ, а, с., діал. Те саме, що осудо́висько. Таке осудовище! (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
осудовище —
Осудо́вище, -ща с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище! Волч. у.
Словник української мови Грінченка