осудовище
осудо́вище
-а, с., діал.
Те саме, що осудовисько.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осудовище — осудо́вище іменник середнього роду ганьба, неслава діал. Орфографічний словник української мови
- осудовище — див. ганьба; наклеп Словник синонімів Вусика
- осудовище — ОСУДО́ВИЩЕ, а, с., діал. Те саме, що осудо́висько. Таке осудовище! (Сл. Б. Грінченка); То ще й від тебе лжа і осудовище? (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
- осудовище — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
- осудовище — Осудо́вище, -ща, -щу, -щем; -вища, -вищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осудовище — ОСУДО́ВИЩЕ, а, с., діал. Те саме, що осудо́висько. Таке осудовище! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- осудовище — Осудо́вище, -ща с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище! Волч. у. Словник української мови Грінченка