осудок

о́судок

-дку, ч., заст.

Осуд, осуда.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осудок — ОСУ́ДОК, дку, ч., діал. Осуда (у 2 знач.). Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, щоб не робив сім'ї осудку (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  2. осудок — Осудок, -дку м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153. Словник української мови Грінченка