Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

осьмуха

Осьму́ха, -хи, -сі; -му́хи, -му́х

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. осьмуха — осьму́ха іменник жіночого роду восьма частина кварти, відра, бочки, десятини тощо діал.  Орфографічний словник української мови
  2. осьмуха — -и, ж., діал. 1》 Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). 2》 Народна міра землі, рівна восьмій частині якої-небудь ділянки чи більшої міри (перев. десятини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осьмуха — ОСЬМУ́ХА, и, ж., діал. 1. Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). Хто пив тут більш од всіх сивухи, І хто пив разом три осьмухи, То той Енеєві був брат (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. осьмуха — ОСЬМУ́ХА, и, ж., діал. 1. Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). Хто пив тут більш од всіх сивухи, І хто пив разом три осьмухи, То той Енеєві був брат (Котл.  Словник української мови в 11 томах
  5. осьмуха — Осьму́ха, -хи ж. = восьмуха. Як дві осьмусі, то й чвертка, а як чотирі осьмухи, то буде півхунта Луб. у.  Словник української мови Грінченка