осьмуха —
осьму́ха іменник жіночого роду восьма частина кварти, відра, бочки, десятини тощо діал.
Орфографічний словник української мови
осьмуха —
-и, ж., діал. 1》 Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). 2》 Народна міра землі, рівна восьмій частині якої-небудь ділянки чи більшої міри (перев. десятини).
Великий тлумачний словник сучасної мови
осьмуха —
ОСЬМУ́ХА, и, ж., діал. 1. Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). Хто пив тут більш од всіх сивухи, І хто пив разом три осьмухи, То той Енеєві був брат (І.
Словник української мови у 20 томах
осьмуха —
ОСЬМУ́ХА, и, ж., діал. 1. Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). Хто пив тут більш од всіх сивухи, І хто пив разом три осьмухи, То той Енеєві був брат (Котл.
Словник української мови в 11 томах
осьмуха —
Осьму́ха, -хи ж. = восьмуха. Як дві осьмусі, то й чвертка, а як чотирі осьмухи, то буде півхунта Луб. у.
Словник української мови Грінченка