осявати —
осява́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
осявати —
(стало) сяяти; (світлом) освітлювати; (обличчя) опромінювати, одухотворяти, ок. променити; (шлях) світити, вказувати, помагати долати; (- думку) стукати в голову, блискати, сов. осіняти.
Словник синонімів Караванського
осявати —
-ає і осяювати, -ює, недок., осяяти, -яє, док., перех. 1》 Заливати, заповнювати сяйвом, світлом; освітлювати. || перен. Робити жвавим, сяючим (обличчя і т. ін.). 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осявати —
ОСЯВА́ТИ, а́є і ОСЯ́ЮВАТИ, ює, недок., ОСЯ́ЯТИ і рідко ОСЯ́ТИ, я́є, док. 1. кого, що. Заливати, заповнювати сяйвом, світлом; освітлювати. Хмари розійшлися, і з-за них визирнув місяць, осяваючи все навкруги (Б.
Словник української мови у 20 томах
осявати —
ОСІНИ́ТИ (про здогад, ідею і т. ін. — раптово з'явитися, виникнути), ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ), СЯЙНУ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ОЗОРИ́ТИ поет. рідше. — Недок.: осіня́ти, ося́ювати, осява́ти, озо́рювати. — А де ти живеш, Катю?...
Словник синонімів української мови
осявати —
ОСЯВА́ТИ, а́є і ОСЯ́ЮВАТИ, ює, недок., ОСЯ́ЯТИ і рідко ОСЯ́ТИ, я́є, док., перех. 1. Заливати, заповнювати сяйвом, світлом; освітлювати. Хмари розійшлися, і з-за них визирнув місяць, осяваючи все навкруги (Гр.
Словник української мови в 11 томах