осілість —
осі́лість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
осілість —
-лості, ж. Стан за знач. осілий 2). Смуга осілості — територія в дореволюційній Росії, поза якою не мало права жити єврейське населення. Ценз осілості — одне з обмежень виборчих прав, пов'язане з постійністю проживання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осілість —
ОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. осі́лий 2. Зміни у господарському житті давнього населення за доби неоліту спричинюють останнє до більшої, ніж раніше, осілості (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
осілість —
ОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. осі́лий 2. Виникнення Кам’янського городища означало початок поступового переходу скіфського степового населення до осілості (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 157).
Словник української мови в 11 томах
осілість —
Осілість, -лости ж. Осѣдлость.
Словник української мови Грінченка