осілість

ОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. осі́лий 2.

Виникнення Кам’янського городища означало початок поступового переходу скіфського степового населення до осілості (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 157).

Сму́га осі́лості — територія у дореволюційній Росії, поза якою не мало права жити єврейське населення;

Ценз осі́лості — одне з обмежень виборчих прав трудящих у капіталістичних країнах, пов’язане з постійністю проживання.

Значення в інших словниках

1. осілість — осі́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. осілість — -лості, ж. Стан за знач. осілий 2). Смуга осілості — територія в дореволюційній Росії, поза якою не мало права жити єврейське населення. Ценз осілості — одне з обмежень виборчих прав, пов'язане з постійністю проживання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осілість — ОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. осі́лий 2. Зміни у господарському житті давнього населення за доби неоліту спричинюють останнє до більшої, ніж раніше, осілості (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. осілість — Осі́лість, -лости, -лості, -лістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. осілість — Осілість, -лости ж. Осѣдлость.  Словник української мови Грінченка