осілість
ОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. осі́лий 2.
Виникнення Кам’янського городища означало початок поступового переходу скіфського степового населення до осілості (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 157).
Сму́га осі́лості — територія у дореволюційній Росії, поза якою не мало права жити єврейське населення;
Ценз осі́лості — одне з обмежень виборчих прав трудящих у капіталістичних країнах, пов’язане з постійністю проживання.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осілість — осі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- осілість — -лості, ж. Стан за знач. осілий 2). Смуга осілості — територія в дореволюційній Росії, поза якою не мало права жити єврейське населення. Ценз осілості — одне з обмежень виборчих прав, пов'язане з постійністю проживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осілість — ОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. осі́лий 2. Зміни у господарському житті давнього населення за доби неоліту спричинюють останнє до більшої, ніж раніше, осілості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- осілість — Осі́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осілість — Осілість, -лости ж. Осѣдлость. Словник української мови Грінченка