1. Словник української мови у 20 томах

осілість

ОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж.

Властивість і стан за знач. осі́лий 2.

Зміни у господарському житті давнього населення за доби неоліту спричинюють останнє до більшої, ніж раніше, осілості (з наук. літ.);

Виникнення Кам'янського городища означало початок поступового переходу скіфського степового населення до осілості (з наук. літ.);

Осілість витворює прив'язаність до землі і зроджує любов до неї (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осілість — осі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. осілість — -лості, ж. Стан за знач. осілий 2). Смуга осілості — територія в дореволюційній Росії, поза якою не мало права жити єврейське населення. Ценз осілості — одне з обмежень виборчих прав, пов'язане з постійністю проживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осілість — Осі́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. осілість — ОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. осі́лий 2. Виникнення Кам’янського городища означало початок поступового переходу скіфського степового населення до осілості (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 157). Словник української мови в 11 томах
  5. осілість — Осілість, -лости ж. Осѣдлость. Словник української мови Грінченка