отруйний —
[оутруйнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
отруйний —
-а, -е. 1》 Який є отрутою; який викликає отруєння. || Який має в собі отруту; здатний викликати отруєння. || Який шкідливо діє на здоров'я людини. || перен. Який згубно діє на кого-, що-небудь; шкідливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
отруйний —
ОТРУ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який є отрутою; який викликає отруєння. Синильна кислота надзвичайно отруйна (з наук. літ.); Рідкий фтороводень – дуже агресивний і отруйний (з навч. літ.); // Який має в собі отруту; здатний викликати отруєння.
Словник української мови у 20 томах
отруйний —
ОТРУ́ЙНИЙ (який є отрутою, має в собі, виділяє отруту), ОТРУ́ЙЛИВИЙ, ОТРУ́ТНИЙ рідко, ЯДОВИТИЙ, ЯДУ́ЧИЙ рідко, ТРУ́ЙНИЙ діал.; ТОКСИ́ЧНИЙ спец. (який є токсином, містить токсин). Вуж не отруйний, не страшний нітрохи, Корисний навіть (М.
Словник синонімів української мови
отруйний —
ОТРУ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який є отрутою; який викликає отруєння. Синильна кислота надзвичайно отруйна (Колг. Укр., 9, 1957, 38); // Який має в собі отруту; здатний викликати отруєння. По їх [каміння] голих випнутих боках..
Словник української мови в 11 томах