офіціоз —
офіціо́з іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
офіціоз —
див. ГАЗЕТА.
Словник синонімів Караванського
офіціоз —
-у, ч. 1》 Періодичне видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди. 2》 Особи, близькі до влади.
Великий тлумачний словник сучасної мови
офіціоз —
ОФІЦІО́З, у, ч. 1. Періодичне видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди. Війна закінчилась, але гармати гримлять, – якщо не на полі бою, то на сторінках офіціозу гарматних заводчиків (Ю.
Словник української мови у 20 томах
офіціоз —
офіціо́з (нім. offizios – офіціозний, від лат. officciosus – послужливий, ревний) газета, журнал, бюлетень або інше друковане видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди з питань внутрішнього й міжнародного життя.
Словник іншомовних слів Мельничука
офіціоз —
ОФІЦІО́З, у, ч. У буржуазних країнах — періодичне видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди.
Словник української мови в 11 томах