охороняти —
-яю, -яєш, недок., охоронити, -роню, -рониш, док., перех. Оберігати від небезпеки кого-, що-небудь, забезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін. || Стояти на варті біля кого-, чого-небудь; вартувати, стерегти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
охороняти —
ОХОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХОРОНИ́ТИ, рони́, ро́ниш, док., кого, що. Оберігати від небезпеки кого-, що-небудь, убезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
охороняти —
ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що...
Словник синонімів української мови
охороняти —
ОХОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХОРОНИ́ТИ, рони́, ро́ниш, док., перех. Оберігати від небезпеки кого-, що-небудь, забезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
охороняти —
Охороня́ти, -ня́ю, -єш гл. Охранять.
Словник української мови Грінченка