охоронний —
охоро́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
охоронний —
[охорон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
охоронний —
-а, -е. Який охороняє кого-, що-небудь; признач. для охорони (у 1 знач.). || Який перебуває під охороною, підлягає охороні. Охоронна зона. Охоронна грамота — документ, який засвідчує, що особа або її майно перебуває під особливою охороною державної влади.
Великий тлумачний словник сучасної мови
охоронний —
ОХОРО́ННИЙ, а, е. Який охороняє кого-, що-небудь; признач. для охорони (у 1, 2 знач.). “Побратими” нашвидку виставили на всіх підступах до Борислава охоронні пости (П. Колесник); Його путь лежала ліворуч Острозького шляху.
Словник української мови у 20 томах
охоронний —
ОХОРО́ННИЙ, а, е. Який охороняє кого-, що-небудь; признач. для охорони (у 1 знач.). "Побратими" нашвидку виставили на всіх підступах до Борислава охоронні пости (Кол., Терен.., 1959, 65); Його путь лежала ліворуч Острозького шляху.
Словник української мови в 11 томах