охоронний

охоро́нний

-а, -е.

Який охороняє кого-, що-небудь; признач. для охорони (у 1 знач.).

|| Який перебуває під охороною, підлягає охороні. Охоронна зона.

Охоронна грамота — документ, який засвідчує, що особа або її майно перебуває під особливою охороною державної влади.

Охоронне відділення іст., розм. — те саме, що охранка.

Значення в інших словниках

1. охоронний — охоро́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. охоронний — [охорон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. охоронний — ОХОРО́ННИЙ, а, е. Який охороняє кого-, що-небудь; признач. для охорони (у 1, 2 знач.). “Побратими” нашвидку виставили на всіх підступах до Борислава охоронні пости (П. Колесник); Його путь лежала ліворуч Острозького шляху.  Словник української мови у 20 томах
4. охоронний — Охоро́нний, -на, -не; прикм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. охоронний — ОХОРО́ННИЙ, а, е. Який охороняє кого-, що-небудь; признач. для охорони (у 1 знач.). "Побратими" нашвидку виставили на всіх підступах до Борислава охоронні пости (Кол., Терен.., 1959, 65); Його путь лежала ліворуч Острозького шляху.  Словник української мови в 11 томах