Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
охоронник —
охоро́нник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
охоронник —
див. вартовий; сторож
Словник синонімів Вусика
охоронник —
ОХОРО́ННИК, а, ч. Те саме, що охоро́нець 1. Робітники розходились, поспішаючи до своїх приладів. А тих, хто прибігав, охоронники до цеху вже не підпускали (Ю.
Словник української мови у 20 томах
охоронник —
ОХОРО́НЕЦЬ (той, хто охороняє кого-, що-небудь), ОХОРО́ННИК, ХРАНИ́ТЕЛЬ заст.; РИ́НДА іст. (при князях, царях); ЦЕ́РБЕР зневажл. (дуже пильний і злий). Він, як виросте, то якраз і стане на варті гирла й лиману, буде охоронцем птахів і риб (О.
Словник синонімів української мови
охоронник —
ОХОРО́ННИК, а, ч. Те саме, що охоро́нець 1. Робітники розходились, поспішаючи до своїх приладів. А тих, хто прибігав, охоронники до цеху вже не підпускали (Шовк.
Словник української мови в 11 томах