охоронник

ОХОРО́ННИК, а, ч.

Те саме, що охоро́нець 1.

Робітники розходились, поспішаючи до своїх приладів. А тих, хто прибігав, охоронники до цеху вже не підпускали (Ю. Шовкопляс);

Коли заарештований під конвоєм охоронника зник у коридорі, до кабінету слідчого зайшов з сусідньої кімнати його помічник (П. Колесник);

Не дуже радувало те, що невдалік [неподалік], на сірій дорозі, купкою стояли охоронники, а серед них виділявся немолодий .. старший стражник (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. охоронник — охоро́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. охоронник — див. вартовий; сторож  Словник синонімів Вусика
3. охоронник — -а, ч. Те саме, що охоронець 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. охоронник — ОХОРО́НЕЦЬ (той, хто охороняє кого-, що-небудь), ОХОРО́ННИК, ХРАНИ́ТЕЛЬ заст.; РИ́НДА іст. (при князях, царях); ЦЕ́РБЕР зневажл. (дуже пильний і злий). Він, як виросте, то якраз і стане на варті гирла й лиману, буде охоронцем птахів і риб (О.  Словник синонімів української мови
5. охоронник — ОХОРО́ННИК, а, ч. Те саме, що охоро́нець 1. Робітники розходились, поспішаючи до своїх приладів. А тих, хто прибігав, охоронники до цеху вже не підпускали (Шовк.  Словник української мови в 11 томах