охоронний
ОХОРО́ННИЙ, а, е.
Який охороняє кого-, що-небудь; признач. для охорони (у 1, 2 знач.).
“Побратими” нашвидку виставили на всіх підступах до Борислава охоронні пости (П. Колесник);
Його путь лежала ліворуч Острозького шляху. А тим шляхом ішов з охоронною дружиною Радзівілл (Іван Ле);
Нема на воротях і круг плацу грізної охоронної гвардії (В. Винниченко);
Мати якщо й випускала її за ворота, то лише .. в супроводі охоронних козаків (Ю. Мушкетик);
// Який перебуває під охороною, підлягає охороні.
Поблизу північно-західних берегів півострова міститься філія заповідника – Лебедячі острови, навколо яких створено чималу охоронну зону (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)