охоронниця

ОХОРО́ННИЦЯ, і, ж.

Жін. до охоро́нець і охоро́нник.

Охоронниця Олена Дяченко і слюсар по ремонту механізмів Микола Фоменко брали участь в будівництві першого селища каналобудівців (з газ.);

Збоку від входу – куполоподібна піч, а поруч з нею зображення жіночої фігурки – охоронниці домашнього вогнища (з наук. літ.);

Матері відводилася роль старшої господині, яка наглядала за хатніми справами, охоронниці сім'ї (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. охоронниця — охоро́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. охоронниця — -і. Жін. до охоронник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охоронниця — ОХОРО́ННИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до охоро́нець. Збоку від входу — куполоподібна піч, а поруч з нею зображення жіночої фігурки — охоронниці домашнього вогнища (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах