охоронниця
ОХОРО́ННИЦЯ, і, ж.
Жін. до охоро́нець і охоро́нник.
Охоронниця Олена Дяченко і слюсар по ремонту механізмів Микола Фоменко брали участь в будівництві першого селища каналобудівців (з газ.);
Збоку від входу – куполоподібна піч, а поруч з нею зображення жіночої фігурки – охоронниці домашнього вогнища (з наук. літ.);
Матері відводилася роль старшої господині, яка наглядала за хатніми справами, охоронниці сім'ї (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охоронниця — охоро́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- охоронниця — -і. Жін. до охоронник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охоронниця — ОХОРО́ННИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до охоро́нець. Збоку від входу — куполоподібна піч, а поруч з нею зображення жіночої фігурки — охоронниці домашнього вогнища (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах