Значення в інших словниках
-
оце —
оце́ частка незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
оце —
част. 1》 вказ. Указує на кого-, що-небудь (іноді супроводжується вказівним жестом). || Указує на предмет, що його кому-небудь дають, пропонують. || Указує на факт, подію і т. ін., що безпосередньо передували розмові. 2》 підсил.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оце —
ОЦЕ́, част. 1. вказ. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь (іноді супроводжується вказівним жестом). І де ходила [княжна], В яких то праведних містах, А в нас, сердешна, опочила. Оце її свята могила... (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
оце —
ото́ (оце́, от і т. ін.) ще, несхв. Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, учинків, докору комусь. (Клієнт:) А що? Він присягнув? (Римлянин у далматиці:) Ні, відступився і руки заложив. Ото ще дурість!...
Фразеологічний словник української мови
-
оце —
ОЦЕ́, част. 1. вказ. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь (іноді супроводжується вказівним жестом). І де ходила [княжна], В яких то праведних містах, А в нас, сердешна, опочила. Оце її свята могила… (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
оце —
Оце́ нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Словник української мови Грінченка