Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пазілки

Па́зі[о]лки, -ків, -кам

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. пазілки — див. залишок; попіл  Словник синонімів Вусика
  2. пазілки — пазолки, -ів, ч., мн., діал. Зола після луження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пазілки — ПА́ЗІЛКИ, ПАЗО́ЛКИ, ок, мн. Зола, яка викидається після луження, зоління. Василева мати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  4. пазілки — Пазілки, па́золки, -ків м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Мирг. у. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути. Г. Барв. 382.  Словник української мови Грінченка