Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пам’ять

Па́м’ять, -ті, -ті, -ттю; -м’яті, -тей

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. пам’ять — ПА́М’ЯТЬ, і, ж. 1. Здатність запам’ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. Пам’ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово! (Фр.  Словник української мови в 11 томах