пам’ятущий —
ПАМ’ЯТУ́ЩИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пам’ятли́вий 1. Нарешті Сельм і Тур обрали мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам’ятущу, А всіх чужих повіддаляли геть (Крим., Вибр., 1965, 198).
Словник української мови в 11 томах