Словник української мови в 11 томах

пам’ятущий

ПАМ’ЯТУ́ЩИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пам’ятли́вий 1.

Нарешті Сельм і Тур обрали мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам’ятущу, А всіх чужих повіддаляли геть (Крим., Вибр., 1965, 198).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пам’ятущий — Пам’яту́щий, -ща, -ще  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)