Значення в інших словниках
-
пані —
па́ні іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пані —
а. донна, сеньйора, леді, міледі, місис, мадам; ІСТ. дідичка, поміщиця; (над чим) володарка, владарка, господиня, велителька; (моя) дружина, жінка; зв. ПАНІ! добродійко! паніматко! мн. пані! панійка, панія, жм. паня.
Словник синонімів Караванського
-
пані —
невідм., ж. 1》 Заміжня поміщиця в старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл. Жінка, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пані —
ПА́НІ, невідм., ж. 1. іст. Заміжня поміщиця в старій Польщі, Литві, Україні і Білорусії. Опівночі верталася додому в своє село якась багата пані (І.
Словник української мови у 20 томах
-
пані —
па́ні 1. жінка (м, ср, ст): Ввійшла ще до одної крамниці. Кілька пань купувало капелюхи. Дві панночки в чорних фартухах добирали їм фасони (Ярославська)||паннуся, панунця ◊ вели́ка па́ні 1. → пані 2 2. ірон., знев.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пані —
вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума (Василева мати), як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити!...
Фразеологічний словник української мови
-
пані —
БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон.
Словник синонімів української мови
-
пані —
ПА́НІ, невідм., ж. 1. Заміжня поміщиця в старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії. Опівночі верталася додому в своє село якась багата пані (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
пані —
Пані, -ні ж. нескл. Барыня, госпожа. Неначе пані превелика. Гліб. Сама Череваниха була пані ввічлива. К. ЧР. 39. При фамиліи, родственномъ или служебномъ титулѣ и пр. прибавляется изъ вѣжливости, какъ русск.: госпожа. Пані Барабашева, гетьманова молодая!...
Словник української мови Грінченка