панібрат —
панібра́т іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
панібрат —
<�близький> приятель, г. камрат; рівня, однокашник, як ім. свій.
Словник синонімів Караванського
панібрат —
-а, ч., розм. Добрий знайомий, задушевний приятель. || Такий, як хто-небудь за становищем, освітою і т. ін.; рівня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
панібрат —
ПАНІБРА́Т, а, ч., розм. Добре знайомий, задушевний приятель. – Постій, кричу, постій, Семене, Це ж я, твій друг і панібрат, А ти... ти думав – Калістрат? (О. Олесь); // Такий, як хто-небудь за становищем, освітою і т. ін.; рівня.
Словник української мови у 20 томах
панібрат —
ПРИ́ЯТЕЛЬ (хороший, близький знайомий), ПАНІБРА́Т розм., ПАНІБРА́ТЧИК розм. Поки щастя плужить, доти приятель служить (прислів'я); Ой, візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані; Ой, вип'ємо за дівчину, За дівчину вродливую, Весну мою щасливую (Я. Щоголів).
Словник синонімів української мови
панібрат —
ПАНІБРА́Т, а, ч., розм. Хороший знайомий, задушевний приятель. — Постій, кричу, постій, Семене, Це ж я, твій друг і панібрат, А ти… ти думав — Калістрат? (Олесь, Вибр., 1958, 291); // Такий, як хто-небудь за становищем, освітою і т. ін.; рівня.
Словник української мови в 11 томах
панібрат —
Панібрат, -та м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Ном. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. Греб. 386. бути за панібрата. Относиться по товарищески, фамильярно.
Словник української мови Грінченка