пародіювати —
пародіюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
пародіювати —
-юю, -юєш, недок. і док., перех. 1》 Створювати пародію на кого-, що-небудь або у сатиричному, іронічному плані наслідувати когось, щось. 2》 Зображувати у смішному, карикатурному вигляді. 3》 Прагнучи наслідувати кого-, що-небудь, перекручувати суть того, що наслідують.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пародіювати —
ПАРОДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., кого, що. 1. Створювати пародію на кого-, що-небудь або у сатиричному, іронічному плані наслідувати когось, щось. У байці “Ведмежий суд” Гребінка пародіює стиль судових документів (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
пародіювати —
пародіюва́ти (від грец. παρφδέω – перероблюю на смішний лад) 1. Писати на когось чи на якийсь твір пародію. 2. Висміювати когось, виставляти на посміх.
Словник іншомовних слів Мельничука
пародіювати —
ПАРОДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. 1. Створювати пародію на кого-, що-небудь або у сатиричному, іронічному плані наслідувати когось, щось. У байці "Ведмежий суд" Гребінка пародіює стиль судових документів (Рад. літ-во, 1, 1962, 60).
Словник української мови в 11 томах