парцелювати —
парцелюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
парцелювати —
Парцелюва́ти. Ділити землю на ділянки і роздавати їх селянам. Самі наші каси сільскі і черновецкі, сам факт...
Українська літературна мова на Буковині
парцелювати —
-юю, -юєш, недок. і док., перех., ек. Ділити на парцели (звичайно про землю).
Великий тлумачний словник сучасної мови
парцелювати —
ПАРЦЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що, екон. Ділити на парцели (звичайно про землю). Селяни могли парцелювати землю із застосуванням металевих знарядь виробництва та тяглової сили тварин (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
парцелювати —
парцелюва́ти розділяти, розмежовувати (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
парцелювати —
ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
парцелювати —
ПАРЦЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., ек. Ділити на парцели (звичайно про землю).
Словник української мови в 11 томах