парцеляція —
Парцеля́ція: — поділ землі на дрібні ділянки [25;49] — роздрібнення, розподіл землі на дрібні ділянки [44-1] — розпаювання земельних володінь на дрібні ділянки [44-2] — розподіл земельних маєтків на менші ділянки [46-2]
Словник з творів Івана Франка
Парцеляція —
Парцеля́ція іменник жіночого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
парцеляція —
(лат. рarticula — частка) стилістичний прийом, суть якого полягає в членнуванні речення на інтонаційно-смислові частини і виділенні їх, щоб звернути на них увагу читача чи співрозмовника: Коло неї [Маланки] Гафійка. Наче молода щепа з панського саду (М. Коцюбинський).
Словник стилістичних термінів
парцеляція —
-ї, ж. 1》 ек. Розподіл на парцели (звичайно про землю). 2》 лінгв. Спосіб мовленнєвого оформлення – речення кількома комунікативними одиницями – фразами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парцеляція —
ПАРЦЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., екон. 1. Розподіл на парцели (звичайно про землю). Варшавський уряд видав закон про парцеляцію та колонізацію Східної Галичини і Волині (П.
Словник української мови у 20 томах
парцеляція —
парцеля́ція розподіл (землі)(ст): Наші селяни від давен-давна чекали на парцеляцію, бо гадали, що дістануть, хоч за високу ціну, та все ж таки дістануть землю.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
парцеляція —
парцеля́ція (від франц. parceller – поділяти на дрібні частини) поділ землі на дрібні ділянки (парцели).
Словник іншомовних слів Мельничука
парцеляція —
Поділ вел. земельних угідь на ділянки (парцелі) для продажу або надання їх у добровільне чи примусове користування, що регулюється законом; може бути одним з елементів аграрної реформи.
Універсальний словник-енциклопедія
парцеляція —
ПАРЦЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., ек. Розподіл на парцели (звичайно про землю). Варшавський уряд видав закон про парцеляцію та колонізацію Східної Галичини і Волині (Козл., Ю. Крук, 1957, 434).
Словник української мови в 11 томах
парцеляція —
рос. парцелляция поділ землі на дрібні ділянки (парцели).
Eкономічна енциклопедія