парцеляція
ПАРЦЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., екон.
1. Розподіл на парцели (звичайно про землю).
Варшавський уряд видав закон про парцеляцію та колонізацію Східної Галичини і Волині (П. Козланюк);
Хмелинський мав уже готовий план, як буде виглядати парцеляція тих двірських ланів, котрі він призначив для розділу між селян (Б. Лепкий).
2. лінгв. Процес поділу складного речення на частини.
Парцеляція речення.
Словник української мови (СУМ-20)