парцеляція

ПАРЦЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., екон.

1. Розподіл на парцели (звичайно про землю).

Варшавський уряд видав закон про парцеляцію та колонізацію Східної Галичини і Волині (П. Козланюк);

Хмелинський мав уже готовий план, як буде виглядати парцеляція тих двірських ланів, котрі він призначив для розділу між селян (Б. Лепкий).

2. лінгв. Процес поділу складного речення на частини.

Парцеляція речення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парцеляція — Парцеля́ція: — поділ землі на дрібні ділянки [25;49] — роздрібнення, розподіл землі на дрібні ділянки [44-1] — розпаювання земельних володінь на дрібні ділянки [44-2] — розподіл земельних маєтків на менші ділянки [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. Парцеляція — Парцеля́ція іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. парцеляція — (лат. рarticula — частка) стилістичний прийом, суть якого полягає в членнуванні речення на інтонаційно-смислові частини і виділенні їх, щоб звернути на них увагу читача чи співрозмовника: Коло неї [Маланки] Гафійка. Наче молода щепа з панського саду (М. Коцюбинський). Словник стилістичних термінів
  4. парцеляція — -ї, ж. 1》 ек. Розподіл на парцели (звичайно про землю). 2》 лінгв. Спосіб мовленнєвого оформлення – речення кількома комунікативними одиницями – фразами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. парцеляція — парцеля́ція розподіл (землі)(ст): Наші селяни від давен-давна чекали на парцеляцію, бо гадали, що дістануть, хоч за високу ціну, та все ж таки дістануть землю. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. парцеляція — парцеля́ція (від франц. parceller – поділяти на дрібні частини) поділ землі на дрібні ділянки (парцели). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. парцеляція — Поділ вел. земельних угідь на ділянки (парцелі) для продажу або надання їх у добровільне чи примусове користування, що регулюється законом; може бути одним з елементів аграрної реформи. Універсальний словник-енциклопедія
  8. парцеляція — Парцеля́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. парцеляція — ПАРЦЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., ек. Розподіл на парцели (звичайно про землю). Варшавський уряд видав закон про парцеляцію та колонізацію Східної Галичини і Волині (Козл., Ю. Крук, 1957, 434). Словник української мови в 11 томах
  10. парцеляція — рос. парцелляция поділ землі на дрібні ділянки (парцели). Eкономічна енциклопедія