1. Орфографічний словник української мови

Парцеляція

Парцеля́ція

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

парцеля́ція

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парцеляція — Парцеля́ція: — поділ землі на дрібні ділянки [25;49] — роздрібнення, розподіл землі на дрібні ділянки [44-1] — розпаювання земельних володінь на дрібні ділянки [44-2] — розподіл земельних маєтків на менші ділянки [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. парцеляція — (лат. рarticula — частка) стилістичний прийом, суть якого полягає в членнуванні речення на інтонаційно-смислові частини і виділенні їх, щоб звернути на них увагу читача чи співрозмовника: Коло неї [Маланки] Гафійка. Наче молода щепа з панського саду (М. Коцюбинський). Словник стилістичних термінів
  3. парцеляція — -ї, ж. 1》 ек. Розподіл на парцели (звичайно про землю). 2》 лінгв. Спосіб мовленнєвого оформлення – речення кількома комунікативними одиницями – фразами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парцеляція — ПАРЦЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., екон. 1. Розподіл на парцели (звичайно про землю). Варшавський уряд видав закон про парцеляцію та колонізацію Східної Галичини і Волині (П. Словник української мови у 20 томах
  5. парцеляція — парцеля́ція розподіл (землі)(ст): Наші селяни від давен-давна чекали на парцеляцію, бо гадали, що дістануть, хоч за високу ціну, та все ж таки дістануть землю. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. парцеляція — парцеля́ція (від франц. parceller – поділяти на дрібні частини) поділ землі на дрібні ділянки (парцели). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. парцеляція — Поділ вел. земельних угідь на ділянки (парцелі) для продажу або надання їх у добровільне чи примусове користування, що регулюється законом; може бути одним з елементів аграрної реформи. Універсальний словник-енциклопедія
  8. парцеляція — Парцеля́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. парцеляція — ПАРЦЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., ек. Розподіл на парцели (звичайно про землю). Варшавський уряд видав закон про парцеляцію та колонізацію Східної Галичини і Волині (Козл., Ю. Крук, 1957, 434). Словник української мови в 11 томах
  10. парцеляція — рос. парцелляция поділ землі на дрібні ділянки (парцели). Eкономічна енциклопедія