пащекувати —
пащекува́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
пащекувати —
ПАТЯКАТИ, ТЕРЕВЕНИТИ, гострити язики, п. ф. галу-балу; (розпускати плітки) плести <�плескати> язиком, слебезувати.
Словник синонімів Караванського
пащекувати —
див. говорити; кричати; просторікувати
Словник синонімів Вусика
пащекувати —
-ую, -уєш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пащекувати —
ПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити. Гната не проймали ті теревені – з нудьги косарі пащекували (К. Гордієнко); Мотря пащекувала, базікала за десятьох (О.
Словник української мови у 20 томах
пащекувати —
пащекува́ти грубіянити, бути зухвалим; сваритися (Лучук) (м, ср, ст)|| = пискувати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
пащекувати —
БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл.
Словник синонімів української мови
пащекувати —
ПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити. Гната не проймали ті теревені — з нудьги косарі пащекували (Горд., II, 1959, 196); Мотря пащекувала, базікала за десятьох (Коп., Вибр., 1953, 433).
Словник української мови в 11 томах