пащекувати

пащекува́ти

-ую, -уєш, недок., розм.

Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити.

Значення в інших словниках

1. пащекувати — пащекува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пащекувати — ПАТЯКАТИ, ТЕРЕВЕНИТИ, гострити язики, п. ф. галу-балу; (розпускати плітки) плести <�плескати> язиком, слебезувати.  Словник синонімів Караванського
3. пащекувати — див. говорити; кричати; просторікувати  Словник синонімів Вусика
4. пащекувати — ПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити. Гната не проймали ті теревені – з нудьги косарі пащекували (К. Гордієнко); Мотря пащекувала, базікала за десятьох (О.  Словник української мови у 20 томах
5. пащекувати — пащекува́ти грубіянити, бути зухвалим; сваритися (Лучук) (м, ср, ст)|| = пискувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. пащекувати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл.  Словник синонімів української мови
7. пащекувати — Пащекува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пащекувати — ПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити. Гната не проймали ті теревені — з нудьги косарі пащекували (Горд., II, 1959, 196); Мотря пащекувала, базікала за десятьох (Коп., Вибр., 1953, 433).  Словник української мови в 11 томах