Значення в інших словниках
-
пащекуватий —
пащекува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
пащекуватий —
див. ЯЗИКАТИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
пащекуватий —
див. балакучий
Словник синонімів Вусика
-
пащекуватий —
ПАЩЕКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Який любить пащекувати. Виходить вона з людьми з церкви, а перед нею йде Воронячка, та баба пащекувата (О. Маковей); Надто гостро повелася Груня з пащекуватою сусідкою (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
-
пащекуватий —
пащекува́тий який не змовчить, агресивно відповідає на докори, зауваження; язикатий (м, ср, ст)||пискатий
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пащекуватий —
БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше; ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
пащекуватий —
Пащекува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пащекуватий —
ПАЩЕКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Який любить пащекувати. Виходить вона з людьми з церкви, а перед нею йде Воронячка, та баба пащекувата (Мак., Вибр., 1954, 115); Надто гостро повелася Груня з пащекуватою сусідкою (Горд., II, 1959, 253).
Словник української мови в 11 томах