пащекуватий

пащекува́тий який не змовчить, агресивно відповідає на докори, зауваження; язикатий (м, ср, ст)||пискатий

Значення в інших словниках

1. пащекуватий — пащекува́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пащекуватий — див. ЯЗИКАТИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. пащекуватий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
4. пащекуватий — -а, -е. розм. Який любить пащекувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пащекуватий — ПАЩЕКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Який любить пащекувати. Виходить вона з людьми з церкви, а перед нею йде Воронячка, та баба пащекувата (О. Маковей); Надто гостро повелася Груня з пащекуватою сусідкою (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
6. пащекуватий — БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше; ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. пащекуватий — Пащекува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пащекуватий — ПАЩЕКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Який любить пащекувати. Виходить вона з людьми з церкви, а перед нею йде Воронячка, та баба пащекувата (Мак., Вибр., 1954, 115); Надто гостро повелася Груня з пащекуватою сусідкою (Горд., II, 1959, 253).  Словник української мови в 11 томах