педант —
-а, ч. 1》 Людина, яка суворо дотримується певного способу мислення, порядку, певних звичок, надаючи великого значення формальному аспектові справи. || Той, хто занадто суворий у виконанні дрібних, формальних вимог.
Великий тлумачний словник сучасної мови
педант —
Штепа, вимагач, ретельник, див. педантизм, акуратно
Словник чужослів Павло Штепа
педант —
ПЕДА́НТ, а, ч. Людина, яка суворо дотримується певного способу мислення, порядку, певних звичок, надаючи великого значення формальній стороні справи. Тільки безнадійний педант міг би протестувати проти цих новотворів (М.
Словник української мови у 20 томах
педант —
педа́нт (франц. pedant, з італ. pedante, букв. – педагог, вчитель) особа з надмірною, перебільшеною акуратністю й точністю, яка уперто, до дрібниць додержується формального, зовнішнього порядку; буквоїд, формаліст.
Словник іншомовних слів Мельничука
педант —
ФОРМАЛІ́СТ (той, хто виявляє формалізм у якій-небудь справі), БУКВОЇ́Д ірон.; ПЕДА́НТ (той, хто суворо виконує формальні вимоги), ДОКТРИНЕ́Р книжн., ТАЛМУДИ́СТ книжн. (той, хто сприймає будь-які теоретичні положення як догму). — Він просто формаліст (Н.
Словник синонімів української мови
педант —
ПЕДА́НТ, а, ч. 1. Людина, яка суворо дотримується певного способу мислення, порядку, певних звичок, надаючи великого значення формальній стороні справи.
Словник української мови в 11 томах