пелюшка —
пелю́шка 1 іменник жіночого роду простиральце * Але: дві, три, чотири пелю́шки пелю́шка 2 іменник жіночого роду рослина * Але: дві, три, чотири пелю́шки
Орфографічний словник української мови
пелюшка —
[пеил'ушка] -шкие, д. і м. -л'ус'ц'і, мн. -шки, -шок дв'і пеил'ушкие
Орфоепічний словник української мови
пелюшка —
I -и, ж. Невеличке простирадельце, в яке загортають немовлят. II -и, ж. Кормова трав'яниста рослина родини бобових, схожа на горох; кормовий горох.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пелюшка —
ПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Невеличке простиральце, в яке загортають немовлят. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (П.
Словник української мови у 20 томах
пелюшка —
Коли не вмер в пелюшках, то в ряднині не загину. Якщо вижив у малому віці, то і в дорослому дам собі раду, хоч і бідую.
Приповідки або українсько-народня філософія
пелюшка —
Однорічна трав'яниста рослина родини бобових, споріднена з культурним горохом; листя вел., пурпурово-плямисте; квіти блакитно-пурпурові; вирощують на зелений корм, сіно, силос, сінаж.
Універсальний словник-енциклопедія
пелюшка —
ви́рости з пелюшо́к. Стати дорослим, самостійним. На делікатне зауваження батька син зухвало відповів: “Тату, ти, очевидно, забув, що я вже давно виріс з пелюшок” (З журналу). з пелюшо́к. З раннього дитинства; змалку.
Фразеологічний словник української мови
пелюшка —
ПОВИТО́К, ПОВИТТЯ́, ПЕЛЮШКИ́. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (П. Чубинський). ГОРО́Х (рослина); ПЕЛЮ́ШКА розм. (кормовий). — Мамо, а солодкий горох ми посадимо тут? (М.
Словник синонімів української мови
пелюшка —
ПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Невеличке простиральце, в яке загортають немовлят. Молодая Оленочка синочка родила, Повила його, повила та у білії пелюшки (Чуб.
Словник української мови в 11 томах
пелюшка —
Пелюшка, -ки ж. Пеленка. см. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. ум. пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378.
Словник української мови Грінченка