пенсіонер —
пенсіоне́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
пенсіонер —
ПЕНСІОНЕР – ПАНСІОНЕР Пенсіонер, -а. Людина, яка одержує пенсію. Пансіонер, -а. Той, хто вчиться в пансіоні – навчальному закладі з гуртожитком; той, хто живе в пансіоні – невеликому готелі.
Літературне слововживання
пенсіонер —
г. емерит; ПЕНСІЯ, див. ПЛАТНЯ; фр. г. емеритура <н. вийшов на емеритуру>.
Словник синонімів Караванського
пенсіонер —
-а, ч. Той, хто одержує пенсію. Персональний пенсіонер — людина, яка одержує підвищену для неї особисто пенсію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пенсіонер —
ПЕНСІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто одержує пенсію. Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Ірина Вільде). (1) Персона́льний пенсіоне́р – той, хто одержує персональну пенсію.
Словник української мови у 20 томах
пенсіонер —
ПЕНСІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто одержує пенсію. Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Вільде, Сестри.., 1958, 502). Персона́льний пенсіоне́р див. персона́льний.
Словник української мови в 11 томах