перегрібати

Перегріба́ти, -гріба́ю, -гріба́єш; перегребти́, -гребу́, -бе́ш; перегрі́б, -гребла́, -гребли́; перегрі́бши

Значення в інших словниках

1. перегрібати — (з місця на інше місце) (граблями) перегромаджувати, (сипке) перегортати, (сторінки книжки, шукаючи чогось) перевертати, перекидати.  Словник синонімів Полюги
2. перегрібати — перегріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. перегрібати — див. гребти; розворушувати  Словник синонімів Вусика
4. перегрібати — -аю, -аєш, недок., перегребти, -бу, -беш; мин. ч. перегріб, -гребла, -гребло; док., перех. Згрібати все чи багато чого-небудь. || Згрібаючи, переміщати з місця на місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перегрібати — ПЕРЕГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. перегрі́б, гребла́, ло́; док., що. Згрібати все або багато чого-небудь. Стась з Кіндратом перегребли ввесь сніг кругом санок і не знайшли тих скриньок (І.  Словник української мови у 20 томах
6. перегрібати — ПЕРЕГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. перегрі́б, гребла́, ло́; док., перех. Згрібати все або багато чого-небудь. Стась з Кіндратом перегребли ввесь сніг кругом санок і не знайшли тих скриньок (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. перегрібати — Перегріба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. перегребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Перегребать, перегресть. 2) Перемѣшивать, перемѣшать въ печи. 3) Ворошить, переворошить сѣно.  Словник української мови Грінченка