перегрібати
ПЕРЕГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. перегрі́б, гребла́, ло́; док., перех. Згрібати все або багато чого-небудь.
Стась з Кіндратом перегребли ввесь сніг кругом санок і не знайшли тих скриньок (Н.-Лев., II, 1956, 70);
// Згрібаючи, переміщати з місця на місце.
Маленькою лопатою вона машинально перегрібала дрібне вугілля в ящику (Собко, Нам спокій.., 1959, 415).
Словник української мови (СУМ-11)