передовик —
передови́к 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто випереджає інших; той, хто веде за собою передови́к 2 іменник чоловічого роду, істота тварина, що йде попереду в упряжці; вожак
Орфографічний словник української мови
передовик —
див. роботящий
Словник синонімів Вусика
передовик —
-а, ч. 1》 Той, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. 2》 Тварина, що йде попереду інших у стаді, зграї, упряжці; вожак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
передовик —
ПЕРЕДОВИ́К, а́, ч., іст. 1. У радянський час: то, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. Я одразу пішов угору.
Словник української мови у 20 томах
передовик —
ПЕРЕДОВИ́К, а́, ч. 1. Той, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. Я одразу пішов угору. З одного боку — бригадир молоді, передовик соцзмагання, що виконував цеховий план і давав товаришам високий заробіток...
Словник української мови в 11 томах
передовик —
Передовик, -ка м. Вожакъ, выдающаяся личность. Радюк був передовиком між своїми близькими товаришами. Левиц. Пов. 154.
Словник української мови Грінченка