Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

передовик

Передови́к, -ка́; -вики́, -кі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. передовик — передови́к 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто випереджає інших; той, хто веде за собою передови́к 2 іменник чоловічого роду, істота тварина, що йде попереду в упряжці; вожак  Орфографічний словник української мови
  2. передовик — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
  3. передовик — -а, ч. 1》 Той, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. 2》 Тварина, що йде попереду інших у стаді, зграї, упряжці; вожак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. передовик — ПЕРЕДОВИ́К, а́, ч., іст. 1. У радянський час: то, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. Я одразу пішов угору.  Словник української мови у 20 томах
  5. передовик — ПЕРЕДОВИ́К, а́, ч. 1. Той, хто випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі. Я одразу пішов угору. З одного боку — бригадир молоді, передовик соцзмагання, що виконував цеховий план і давав товаришам високий заробіток...  Словник української мови в 11 томах
  6. передовик — Передовик, -ка м. Вожакъ, выдающаяся личность. Радюк був передовиком між своїми близькими товаришами. Левиц. Пов. 154.  Словник української мови Грінченка