Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

перелюбниця

Перелю́бниця, -ці; -бниці, -бниць

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. перелюбниця — перелю́бниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. перелюбниця — -і. Жін. до перелюбник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перелюбниця — ПЕРЕЛЮ́БНИЦЯ, і, ж. Жін. до перелю́бник. [Хуса:] Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! Ти перелюбниця! (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  4. перелюбниця — ПЕРЕЛЮ́БНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до перелю́бник. [Xуса:] Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! Ти перелюбниця! (Л. Укр., III, 1952, 161).  Словник української мови в 11 томах
  5. перелюбниця — Пере́любниця, -ці ж. Прелюбодѣйка, блудница. Хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло. Коринѳ. І. VI. 16.  Словник української мови Грінченка