Значення в інших словниках
-
перелюбниця —
перелю́бниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
перелюбниця —
ПЕРЕЛЮ́БНИЦЯ, і, ж. Жін. до перелю́бник. [Хуса:] Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! Ти перелюбниця! (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
-
перелюбниця —
Перелю́бниця, -ці; -бниці, -бниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
перелюбниця —
ПЕРЕЛЮ́БНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до перелю́бник. [Xуса:] Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! Ти перелюбниця! (Л. Укр., III, 1952, 161).
Словник української мови в 11 томах
-
перелюбниця —
Пере́любниця, -ці ж. Прелюбодѣйка, блудница. Хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло. Коринѳ. І. VI. 16.
Словник української мови Грінченка